ВО "Свобода"

ENG

25 листопада 2016
Часто основою об'єднання громад стають політичні мотиви народних депутатів. Тоді влада просто маніпулює поняттям добровільності
Часто основою об'єднання громад стають політичні мотиви народних депутатів. Тоді влада просто маніпулює поняттям добровільності

Як ми вже писали в минулому номері часопису, на носі - місцеві вибори у 143 об'єднаних територіальних громадах (ОТГ). Та складається враження, що ця адмінреформа або зовсім не цікавить українців, або влада свідомо не квапиться привертати до неї увагу. Чому? Які небезпеки криються в "невинній" реформі і чи справді громадам потрібно сьогодні об'єднуватись? Врешті, що таке ОТГ і які вона матиме повноваження? На ці та інші запитання ми попросили відповісти юриста, свободівця Юлія Рудницького, який розтлумачив тонкощі українського законодавства та розповів про політичні спекуляції довкола цього питання.

- На яких підставах утворюють територіальні громади? Хто ухвалює рішення про її утворення? Скільки населених пунктів може входити до її складу?

- У законодавстві сьогодні немає чіткого визначення того, як має утворюватися нова, себто з нуля, територіальна громада. Те, що відбувається зараз - це формат об'єднання громад з єдиним адміністративним центром, що регламентують інші законодавчі акти. Вони визначають процедуру, порядок, підстави і наслідки об'єднання декількох сіл, селищ і міст довкола єдиного адміністративного центру в одну громаду з єдиним представницьким органом, спільним бюджетом тощо.

Закон "Про добровільне об'єднання територіальних громад" визначає, що таке об'єднання, по-перше, має бути в межах однієї області. По-друге, воно не має погіршувати доступ до надання адміністративних послуг у порівнянні з попереднім станом. Тобто відстані до крайнього села, яке хоче приєднатися до якогось міста, мають бути адекватні. Якщо таке місто розташоване досить далеко - наприклад, за 30-40 км від населеного пункту, то який сенс об'єднуватися, якщо там немає транспортного сполучення? А обмежень щодо кількості населених пунктів або за якимось іншими критеріями немає. Звісно, треба брати до уваги соціально-економічні, історичні, культурні і навіть етнічні особливості. На це мають зважати ще на етапі підготовки рішення про вільне об'єднання.

- Очевидно, спочатку мають відбутися громадські слухання?

- В окремих випадках для утворення такої громади передбачена навіть процедура місцевого референдуму. Але місцевий референдум в Україні зараз "мертвий" - немає закону, який би його регламентував, бо з 2012 року закон про місцевий референдум ("Про всеукраїнський та місцевий референдуми") втратив чинність через особливості подій в нашій державі, зокрема на сході України. Є ймовірність того, що цим референдумом просто зловживатимуть, тому його поки що не легалізують. Окрім референдуму, можуть організовувати й громадські слухання. Але це досить формальна процедура, яка не показує загальних настроїв мешканців тих населених пунктів. На слуханнях кожен може висловити свою думку щодо формату об'єднання - і все. По суті, воно не є якоюсь визначальною точкою, бо не має представницького характеру.

- Що являє собою процедура об'єднання? Чи потрібна державна реєстрація новоутворених громад?

- Пропозицію про об'єднання може вносити голова одного з населених пунктів, її може ініціювати депутатський корпус тощо. Це питання розглядають на засіданнях сесії кожної з тих рад, які представляють громади. Після того ці рішення скеровують до облдержадміністрації, там готують висновок про те, чи все відповідає Закону "Про добровільне об'єднання територіальних громад" і Конституції України. Потім призначають вибори до об'єднаних громад. Як оберуть міського, селищного чи сільського голову, їх реєструють як юридичних осіб, і вони виконують представницькі функції цих громад. Сама громада - це утворення, обмежене територією проживання для вирішення справ місцевого значення і вона не потребує додаткової легалізації чи державної реєстрації.

- Для чого населеним пунктам об'єднуватись?

- З погляду законодавства, мета утворення такої громади - об'єднання ресурсів: природних, бюджетних, збільшення можливостей розвивати інфраструктуру й економіку, банально бути спроможними самими себе прогодувати. У маленьких селах, містечках нині можемо спостерігати різні реалії соціально-економічного розвитку: розвалені заводи, відсутність робочих місць, бюджет, який ніколи не зростає… Але гарантій, що все зміниться з моменту утворення громади - немає. Бо часто ці процеси стають елементами вже не місцевого самоврядування, а місцевої політики, коли варіанти об'єднання є предметом політичної дискусії.

- Чому саме зараз вирішили організувати цю реформу і наскільки вона є потрібною (вигідною) українцям?

- Закон "Про місцеве самоврядування" ухвалений ще 1997 року. Торік ухвалили закон "Про добровільне об'єднання територіальних громад", після чого почалася хвиля так званої реформи. Це просто розширення адміністративно-територіальних одиниць, при тім формально зберігаються села, селища, міста, які мають своїх представників - старост - у виконавчому комітеті цієї новоствореної ради. Тобто законодавець вирішив подолати тенденцію до зникання окремих населених пунктів: просто об'єднати за якимось визначеними принципами території, аби вони завдяки об'єднанню своїх бюджетних повноважень і ресурсних засобів спромоглися далі існувати і розвиватись.

- Тобто це позитивна реформа?

- Задум реформи, як правило, позитивний. Питання до реалізації. Дуже часто об'єднання є "добровільним" лише формально. Ці громадські слухання, про які ми з Вами говорили, не є представницькими, вони відображають думку лише деякої частини, і то не завжди реальну. Крім того, часто об'єднання здійснюють за політичними мотивами з погляду доцільності чи недоцільності їхнього існування на окремих виборчих округах. У певних областях, зокрема Львівській, є люди, які зацікавлені, аби об'єднання відбулися саме в межах їхніх округів, а не інших. Це все дуже негативно впливає на наслідки цієї реформи. Якщо в основу об'єднання лягають політичні мотиви окремих народних депутатів та олігархів (місцевих чи немісцевих), це не відповідає законодавчим критеріям. Бо маючи представництво в цих радах від окремих політичних партій, маючи підконтрольних сільських голів, легко маніпулювати поняттям добровільності. Тоді об'єднання відбувається з політичною метою.

- Які фінансові ресурси матиме об'єднана громада? Чи зможе вона розв'язувати якісь реальні проблеми на місцях?

- Оце й цікаво. Бо все залежатиме від того, як формуватимуть бюджети новоутворених громад. Є думка, що фінансування місцевих лікарень, амбулаторій і шкіл спробують по частинах або зразу перекласти на бюджети цих об'єднаних територіальних громад. Тобто, по суті, їхніми руками закриватимуть ті лікарні і школи. Але це лише прогноз. Коли буде більш-менш викристалізувана редакція бюджету на 2017 рік, тоді й побачимо, з чого реально формуватимуть бюджети цих громад, і зможемо робити якісь висновки. Хоча є нездорова тенденція до перекладання тих видатків, які мала б фінансувати держава, на територіальні громади (і то будь-які, не лише об'єднані). Як наслідок - гроші з бюджету замість розвитку просто витрачатимуть на фінансування тих видатків, які держава не забезпечила. І це буде рух у зворотному напрямку - не децентралізація, а централізація.

- Чи проводила влада якусь інформаційну кампанію, щоб роз'яснити людям, що й до чого?

- Наскільки мені відомо, сьогодні немає масштабної кампанії з інформування населення. Принцип дуже простий: кому цікаво, той дізнається, кому не цікаво - за того влада все вирішить сама. За такими принципами побудована вся інформаційна кампанія щодо добровільного об'єднання терито­ріальних громад.

Прес-служба Львівської обласної організації ВО "Свобода"