ВО "Свобода"

ENG

6 квітня
Михайло Галущак: Ще одне століття москалів Україна не переживе
Михайло Галущак: Ще одне століття москалів Україна не переживе

4 квітня 2017 року у львівській книгарні "Є" за участи істориків відбулася розмова: "1917 і 2017 роки: революція вчора і сьогодні". Участь у розмові взяли: кандидат філософських наук, завідувач Центру українських військових традицій та патріотичного виховання НДІУ Олег Фешовець, кандидат історичних наук, доцент НУ "Львівська політехніка" Іван Хома, заступник головного редактора Львівського мілітарного альманаху "Цитаделя" Олександр Дєдик, кандидат історичних наук, старший викладач НУ "Львівська політехніка" Роман Кузьмин. Модерував захід Михайло Галущак ‒ координатор проєкту "Історичні діалоги", керівник Служби ВО "Свобода" з питань національної пам'яти.

Олег Фешовець у своєму виступі наголосив, що найважливіший етап кожної революції ‒ це її початок. "На прикладі Української революції 1917‒21 рр. ми можемо спостерігати, що 1917 рік став визначальним у всій історії цієї революції. У цей рік влада у Петербурзі сама не знала що робити ‒ треба було цим скористатися, зокрема в питанні створення власної армії. А оскільки українські політики не хотіли будувати державу в 1918‒19 рр. ‒ це фактично були лише реактивні спроби гасити полум'я. На жаль, винуватці тих подій не постали перед відповідальністю. Вважаю, що нормальною є традиція для еліти, коли в її середовищі культивується самогубство, коли хоч таким способом можна зберегти свою честь. У нас же кожного разу ті, хто доводить країну до прірви, йде з влади зі словами: "Я зробив, що міг". Якщо так ставитися до своєї роботи, то хай працюють пересічними бухгалтерами і роблять, що можуть ‒ тоді до них претензій не буде. Що більше влади, то більша відповідальність", ‒ зазначив Олег Фешовець.

Своєю чергою, Олександр Дєдик зазначив, що військова диктатура можлива лише за умови, якщо за військовими стоятимуть політики: "Військові звикли кимось командувати, однак вони не звикли керувати. У ЗУНР двічі могла бути військова диктатура: перший раз пропонували полковнику Дмитрові Вітовському, другий ‒ генерал-чотарю Віктору Курмановичу. Однак обидва одразу ж відмовилися, бо керувати армією ‒ це одне, а державою ‒ зовсім інше", ‒ зауважив Олександр Дєдик.

Іван Хома вважає рушійною силою в часи Української революції 1917-21 рр. саме військових. "Перший Універсал Українська Центральна Рада затвердила на Другому всеукраїнському військовому з'їзді, що проходив у Києві 23 червня 1917 р., а не на Першому всеукраїнському селянському з'їзді, що відбувався 10-15 червня 1917 р. Очевидно, що такі дії були зумовлені небезпекою арешту проводу Центральної Ради і все б закінчилося ще у червні 1917 р. А так петроградська верхівка побоялася, бо розуміла: якщо б збунтувались українські солдати ‒ російський фронт міг би завалитися. Щодо військової диктатури, то з січня 1919 р. полковник Євген Коновалець пропонував Володимиру Винниченку та Симону Петлюрі встановити індивідуальну або колективну диктатуру. Однак пропозицію було відкинуто. Політики неадекватно сприймали становище України, бавились у демократію, боялися, що хтось матиме необмежену владу", ‒ зазначив Іван Хома.

Роман Кузьмин у своєму виступі наголосив, що у міжнародній політиці найперше потрібно сподіватися на власні сили. "Президент ЗУНР Євген Петрушевич уже чекав допомоги Антанти, а остання оголосила українським територіям блокаду. Як наслідок ‒ значна частина вояків Галицької армії, які хворіли на тиф, не отримали ліків і загинули", ‒ повідомив Роман Кузьмин.

На завершення зустрічі Михайло Галущак зазначив, що події Української революції 1917-21 рр. багато в чому нагадують наші части: "Сто років тому війна з Росією також розпочалась із революції. Важливо зробити висновки з помилок минулого, щоби не повторити їх у майбутньому. Маємо бути відповідальними перед історією ‒ ще одне століття москалів Україна не переживе".

Прес-служба Львівської обласної організації ВО "Свобода"