ВО "Свобода"

ENG

11 березня 2013
Депутатське звернення О.Панькевича щодо маніпулятивного характеру дослідження про наслідки вступу України до Митного союзу чи ЗВТ
Депутатське звернення О.Панькевича щодо маніпулятивного характеру дослідження про наслідки вступу України до Митного союзу чи ЗВТ

Прем'єр ‒ Міністрові України.

М.Я. Азарову.

Секретарю Ради національної.

безпеки і оборони України.

А.П. Клюєву.

У 2012 році Інститут економіки та прогнозування Національної академії наук України та Інститут народногосподарського прогнозування Російської академії наук оприлюднили результати їхнього спільного дослідження на тему порівняння наслідків вступу України до Митного союзу (ЄЕП) і Зони вільної торгівлі з Європейським Союзом під назвою "Комплексна оцінка макроекономічного ефекту різних форм глибокого економічного співробітництва України з країнами Митного союзу та Єдиного економічного простору в рамках ЄврАзЕс. Підсумковий науково-технічний звіт" (ecfor.ru/tam2). Як можна зрозуміти з публікацій російських інтернет-видань, фінансування дослідження здійснювалось коштом Євразійського банку розвитку.

Автори дослідження сформували кілька ключових сценаріїв економічної інтеграції України і порівняли очікувані макроекономічні наслідки від їх реалізації для нашої держави. Серед запропонованих сценаріїв найбільшої уваги заслуговують такі, як: (1) укладання Україною договору про зону вільної торгівлі (далі ‒ ЗВТ) з країнами СНД з одночасним "вступом України до ЗВТ з Європейським Союзом"; (2) приєднання України до базових угод ЄЕП; (3) приєднання України до базових угод ЄЕП на умовах запровадження єдиної валютної політики усередині ЄЕП.

Автори роблять висновок, що для України найвигіднішим є сценарій якнайповнішої інтеграції до ЄЕП, включаючи ухвалення усіх базових угод, а також гармонізація валютної системи усередині ЄЕП і здійснення єдиної валютної політики.

Цей документ став важливою підставою для численних статей, публічних дискусій, політичних дебатів стосовно вибору напряму економічної інтеграції України. Результати цього дослідження активно використовуються в громадсько-політичному просторі з метою схилити Україну до вступу в ЄЕП. Так, лідер Комуністичної партії України Петро Симоненко посилається на дослідження в статті "Евразийский союз ‒ будущий центр нового миропорядка" kpu.ua; прес-служба Харківського ОК КПУ посилається на результати дослідження у прес-релізі, що стосується політичних вимог негайного приєднання України до Митного союзу <insocialism.spb.ru>; сайт організації "Український вибір" Віктора Медведчука <vybor.ua> згадує про вигоди членства в Митному союзі; депутат Верховної Ради України Олександр Голуб в ток-шоу Шустер-live в ефірі від 21 грудня 2012 року посилається на результати дослідження; електронна версія журналу Forbes Україна покликається на дослідження в статті "Чи вигідний Митний союз Україні" forbes.ua. У відкритому доступі можна знайти багато інших посилань.

Поширенню публічної уваги до цього документа в Україні сприяє те, що стороною дослідження в цій роботі виступив Інститут економіки та прогнозування Національної академії наук України. Участь державної організації України такого рівня, поза сумнівом, додала документу публічної ваги та авторитетності.

Поза тим, ознайомлення з повним текстом цього дослідження викликає низку суттєвих зауважень щодо його якості, зокрема, взятих за основу для економічного моделювання припущень, методологічної збалансованості, врахування важливих факторів впливу на вигоди та витрати, а в кінцевому результаті ‒ достовірності отриманих розрахунків.

Це виявляється, зокрема, у маніпулятивних вихідних положеннях та понятійному апараті, які з самого початку негативно впливають на правильність результатів досліджень.

I. Так, дослідження визначає ЗВТ між ЄС та Україною, як "ЗВТ …, що передбачає відміну усіх митних обмежень в торгівлі між ЄС та Україною" (стор. 5). Таке визначення видається невиправдано спрощеним, адже від самого початку переговорів про ЗВТ з ЄС було відомо, що, окрім класичного обнулення мит, торгівля з ЄС доповнюватиметься масштабною адаптацією законодавства України до законодавства ЄС, тобто буде регуляторне зближення, яке разом з розділами щодо секторального співробітництва в Угоді про асоціацію, матиме потужний ефект виробничої кооперації та технологічного зближення України з ЄС. Ця інформація перебувала у відкритому доступі, її регулярно згадували як спеціалісти, і представники державної влади України. Втім, цю важливу характеристику ЗВТ з ЄС автори не врахували від початку роботи. Натомість ефект виробничої кооперації та технологічного зближення щодо ЄЕП став суттєвим фактором у розрахунках за сценарієм вступу України до ЄЕП. Отже, один і той самий значний фактор було враховано у розрахунках по Митному союзу і не враховано по ЗВТ з ЄС.

II. Серед аналізованих сценаріїв інтеграції найбільший інтерес для української держави являє собою сценарій, в якому Україна торгує з країнами СНД та з Європейським Союзом в рамках відповідних зон вільної торгівлі Україна ‒ ЄС та ЗВТ СНД. Таке прагнення було зафіксовано у "Програмі економічних реформ на 2010-2014 роки" Комітету з економічних реформ Президента України. У дослідженні цей сценарій наведено під № 4 (стор. 62). Однак його формулювання є дещо специфічним: Україна вступає до ЗВТ з Європейським Союзом, при цьому країни ЗВТ СНД вживають захисних заходів у зовнішній торгівлі, передбачених угодою від 18 жовтня 2011 року.

Це формулювання є маніпулятивним і має невиправданий характер, бо не відповідає наявній (ще на час роботи над дослідженням) нормативно-правовій базі торгових відносин між Україною та країнами СНД (включно з державами Митного союзу). Зокрема, Додаток 6 ЗВТ СНД від 18 жовтня 2011 року містить положення: "У випадку, якщо участь однієї зі Сторін в угоді, передбаченій пунктом 1 статті 18, веде до зростання імпорту з такої Сторони у таких обсягах, що завдадуть шкоди або загрожують завдати шкоди промисловості Митного союзу, то держави-учасниці Митного союзу без шкоди для застосування статей 8 та 9 даного Договору після проведення відповідних консультацій Сторонами залишають за собою право ввести мита по відношенню до імпорту відповідних товарів з такої першої Сторони в розмірі ставки найбільшого сприяння".

Звідси випливає, що: (1) захисних заходів згідно з Додатком 6 можуть вживати не всі країни СНД, як це зазначено в сценарії, а лише країни-члени Митного союзу; (2) у разі входження України до ЗВТ з ЄС обсяг експорту у переважній більшості галузей може не набути такого рівня, щоб завдати шкоди або загрожувати завдати шкоди промисловості Митного союзу; (3) у разі створення загрози промисловості Митного союзу санкції не можуть мати автоматичний характер, як про це говориться в сценарії, оскільки до їх запровадження держави-учасниці Митного союзу проводять консультації з країною, з якої мав місце такий імпорт. У результаті таких консультацій Сторони можуть розв'язати проблему; (4) якщо існує потенційна загроза реекспорту товару з третьої країни (наприклад, з ЄС через Україну до Митного союзу), то вона може бути розв'язана з допомогою правил походження товарів; (5) якщо країна укладає угоду, передбачену пунктом 1 статті 18 (про Митний союз або вільну торгівлю) і якщо після цього в країні відкривається нове виробництво в результаті здійснення інвестиції (наприклад, виробництво в Україні, як результат інвестиції з ЄС), то довести прямий зв'язок між такою інвестицією та угодою може бути досить складно ‒ це може потребувати серйозного розслідування в кожному окремому випадку.

Таким чином, якість сценарію під №4 виглядає незадовільною, що суттєво підриває практичну цінність результатів та розрахунків по ньому.

III. Аналіз вигод та витрат для України у зв'язку з приєднанням до Митного союзу ЄЕП (сценарії № 5 та № 6, стор. 62) повністю оминає потребу переговорів України в рамках СОТ про зміну (підвищення) імпортних тарифів задля їх гармонізації з тарифами Митного союзу (середній рівень останніх є суттєво вищим від українських СОТівських тарифів). У ході таких переговорів Україні необхідно буде запропонувати достатньо привабливі компенсації країнам-членам СОТ у зв'язку з потребою підвищення власних імпортних тарифів. Згідно з інформацією Національного інституту стратегічних досліджень при Президентові України: "Розрахунок потенційної суми, на яку можуть бути накладені санкції СОТ, відповідно до установленої практики залежатиме від розміру обсягу імпорту з країни, на який було розповсюджено вищі митні ставки. За нашими розрахунками, сума, що може підлягати санкціям, становитиме не менше 5 млрд. дол. США з розрахунку вартості річного обсягу імпорту, що підпадає під дію підвищених тарифів" (Джерело: стор. 50, Перспективи взаємовідносин України і Митного союзу Республіки Білорусь, Республіки Казахстан та Російської Федерації. Аналітична доповідь. Київ ‒ 2011, niss.gov.ua). Окрім того, настільки масштабні переговори про зміну тарифів у СОТ завдадуть непоправної шкоди репутації України, як передбачуваного торгового партнера та країни, що дотримується своїх зобов'язань. За найгіршого розвитку подій ‒ виходу України з організації, ‒ українські експортери імовірно почнуть знову зазнавати значно більшої кількості антидемпінгових та інших розслідувань проти їхньої продукції, як це було до вступу до СОТ. Така перспектива завдасть додаткової шкоди українському експорту поза країнами Митного союзу. Насамперед це може торкнутися металургійної продукції. Цей суттєвий фактор не знайшов жодного відображення в дослідженні.

IV. Детальний аналіз та розрахунки окремих сценаріїв у дослідженні не наводяться. Зокрема, за сценарієм № 4, про який йшлося в пункті ІІ, даються лише підсумкові цифри (див. стор. 137) ‒ експорт до ЄС збільшиться на 10%, імпорт з ЄС збільшиться на 15%, товарообіг з ЄЕП зменшиться на 2, 5%, ВВП знижуватиметься в середньому на 1, 1% щорічно.

Водночас, у разі коли такі показники отримують унаслідок економетричного моделювання/регресійного аналізу (як це може бути в цьому випадку), якість отриманих показників має додатково підкріплюватися тестами. Але жодних таблиць, з показниками тестів для них, не наводиться. У зв'язку з цим важко зрозуміти наскільки достовірними (валідними) можуть бути такі розрахунки.

V. У дослідженні сказано про негативні ефекти від Зони вільної торгівлі з Європейським Союзом. Серед негативних наслідків значаться, зокрема (див. стор. 137) ‒ неможливість пришвидшено нарощувати обсяги виробництва та експорту продукції металургії, хімічної промисловості, збереження залежності від імпорту енергоносіїв з країн ЕЄП за низької еластичності обсягів споживання від рівня цін (через значне зростання витрат української економіки на енергоресурси).

Такі висновки свідчать про "однобокість" дослідження і неусвідомлення нагальної потреби у реструктуризації та диверсифікації української економіки, у вирівнюванні міжгалузевих диспропорцій. Вони орієнтують українську економіку на збереження залежності від зовнішньої кон'юнктури на метал та продукти хімії з обмеженою доданою вартістю. Насправді, залежність України від імпорту енергоносіїв з ЄЕП постійно зменшується через економію та зменшення споживання, через реалізацію схем закупівлі газу з ЄС, розробку альтернативних видів палива, тенденції на світових ринках скрапленого природного газу. Подальше приєднання до зони вільної торгівлі з ЄС чинитиме суттєвий конкурентний тиск на українську економіку і матиме наслідком поступове і невпинне підвищення її ефективності, у тому числі через кращі правила гри на ринку та збільшення інвестицій.

Сукупний вплив наведених зауважень є достатньо вагомим для значного викривлення результатів і висновків аналізу. З огляду на це я припускаю, що наведені в дослідженні розрахунки та висновки не відображають реальної картини імовірних економічних наслідків для України і не можуть слугувати аргументаційною базою для ухвалення стратегічних рішень українською владою.

З огляду на те, що:

‒ вплив цього дослідження виходить далеко за рамки академічної дискусії;

‒ цей документ став одним з важливих інструментів впливу на громадську думку в Україні, зокрема, стосовно можливих напрямів та сценаріїв економічної інтеграції держави;

‒ серед співавторів дослідження є представники виконавчої влади України (В.Мунтіян, Урядовий уповноважений з питань співробітництва з Російською Федерацією, державами-учасницями Співдружності Незалежних Держав, Євразійського економічного співробітництва та іншими регіональними об'єднаннями) та державна установа ‒ Інститут економіки та прогнозування НАН України в особі його керівника В. Гейця та інших;

‒ результати дослідження пропоновані для використання державними органами РФ та України,.

керуючись статтею 16 Закону України "Про статус народного депутата України", вважаю за потрібне звернутись до Вас з такими пропозиціями:

1. Організувати проведення незалежної експертизи "Комплексної оцінки макроекономічного ефекту різних форм глибокого економічного співробітництва України з країнами Митного союзу та Єдиного економічного простору в рамках ЄврАзЕс. Підсумковий науково-технічний звіт" щодо: (1) якості понятійного апарату, (2) дотримання об'єктивної наукової методології, (3) коректності формулювання сценаріїв (зокрема сценарію № 4), (4) неврахування фактора переговорів в СОТ, (5) прозорості розрахунків та (6) коректності кінцевих висновків для ухвалення стратегічних політичних рішень українською владою;

2. За результатами проведеної експертизи ‒ підтвердити чи заперечити обґрунтованість вищенаведених зауважень;

3. Сформувати рекомендації стосовно доцільності чи недоцільності використання результатів цього дослідження державними органами України для ухвалення рішення щодо укладання Україною Угоди про асоціацію з Європейським Союзом (включно із зоною вільної торгівлі) або приєднання до Митного союзу.

З повагою народний депутат України О.І. Панькевич