ВО "Свобода"

ENG

29 червня
Акт відновлення української державности ‒ приклад надзвичайного героїзму
Акт відновлення української державности ‒ приклад надзвичайного героїзму

29 червня 2018 року у Львові відбувся круглий стіл до 77-річчя проголошення Акту відновлення Української держави на тему: "Українська державність: інформаційні, цивілізаційні та геополітичні загрози". У дискусії взяли участь керівник Науково-ідеологічного центру імені Дмитра Донцова Олег Баган, дослідник історії польсько-українських відносин у ХХ ст. Роман Грицьків, дослідник українського національно-визвольного руху у ХХ ст. Ярослав Сватко. Модератором заходу був Михайло Галущак, координатор проєкту "Історичні діалоги".

Як зазначив Олег Баган, подію 30 червня 1941 року сприймають неоднозначно, оскільки в офіційних середовищах панує антинаціоналістичний, антибандерівський дискурс. "Цю дату треба відзначати не тільки в межах Галичини, у цей день слід робити всеукраїнське свято. Але через те, що в офіційних колах панує прихований антинаціоналістичний, антибандерівський дискурс, складно усталити те, що робили Бандера та ОУН в 1941 році", ‒ каже науковець. Він наголосив, що проголошення Акту ‒ це яскраве свідчення того, як треба героїчно йти до мети, попри виклики часу.

"Коли читаєш матеріяли ОУН 1939‒1941 років, рефреном проходить думка, що страшенно бракувало кадрів. Але навіть за таких умов ‒ репресій, знищення найкращого потенціялу ‒ націоналісти знайшли сили, щоб влітку 1941 року поширити ідею незалежности та проголосити Акт відновлення. Це відбулося завдяки колосальному авторитету націоналістів, суворій дисципліні та сильній волі. Це досвід того, як в організації вміли готувати людей характеру, цілеспрямованости, волі, які героїчно будуть йти до мети, попри виклики часу. 30 червня 1941 року має звучати як дивовижний приклад українського героїзму", ‒ зазначив Олег Баган.

За словами Романа Грицьківа, 30 червня 1941 року ‒ день, коли розпочався антинацистський опір українського народу. "Проголошення самого Акту свідчить про те, що українці відверто виступили проти політики, ідеології нацистської Німеччини. Нацистська Німеччина жодним чином не припускала створення Української незалежної держави. Її ідеологія передбачала (і це було записано в документах), що Україна повинна бути колонією", ‒ зазначив він.

За його словами, в Україні велика проблема із загальноісторичним сприйняттям Акту відновлення держави.

"Так склалося, що є кілька історичних подій, які є сакральними для влади, народу, суспільства, а є події, які мали великий вплив на історію, але не мають визнання і залишаються на задвірках. Нині в Україні сформувалося багато середовищ, які намагаються подати нашу історію в популярному на Заході ліберальному трактуванні. Що, мовляв, не все, за що вмирали люди, було потрібне. Ставлять під сумнів події, які є засадничими для кожної нації, які ні британці, ні французи, ні німці не ставили би під сумнів. Так відбувається і зі сприйняттям Акту відновлення держави", ‒ зазначив історик.

За словами Ярослава Сватка, для змін у суспільстві потрібна ідея та люди, що здатні жертвувати заради неї та повести за собою маси.

"Зміни в суспільстві робить активний прошарок людей, які готові йти вперед і жертвувати своїм життям заради ідеї. Таких людей ніколи не було і не буде багато… Потрібні люди, які здатні повести за собою маси, та ідея. Наголошу, що ідеологія націоналізму базується на ірраціональній ідеї. Вона не може бути раціональною, вона приймає обов'язок людини жити для нації як даність", ‒ наголосив Ярослав Сватко.

За його словами, Акт 30 червня не можливо викреслити з історії, адже це був рушійний момент, який вказував, куди треба рухатися. "Так, у той момент він не міг бути реалізований, бо німці мали иншу мету, але він був світлом вкінці тунелю, яке вказувало, куди треба рухатися", ‒ наголосив дослідник.

За його словами, як завжди в історії, такий чин призвів до великих втрат. "Там, де є боротьба нації, історія знає тільки одну "валюту" ‒ кров найкращих людей. Коли почалася сучасна російсько-українська війна, всі зрозуміли, що так воно і є. Для боротьби потрібна певна кількість людей, яка готова жити ідеєю нації. Якщо ці люди є ‒ є рух вперед", ‒ зазначив Ярослав Сватко.

Прес-служба ВО "Свобода"