ВО "Свобода"

ENG

Сергій Бондарчук
Сергій Бондарчук

Голова Старокостянтинівської районної організації ВО "Свобода", помічник-консультант народного депутата України Ігоря Сабія. Загинув 20 лютого на 53-му році життя під час боїв у Києві внаслідок вогнепального поранення, якого завдав снайпер.

Очолював Старокостянтинівську міську організацію ВО "Свобода" з 2009 року. Вчитель із великої букви, адже Старокостянтинівська гімназія (в якій працював 22 роки - від заснування) для нього - другий дім. Її оповив смуток вранці 20 лютого. Снайпер поранив Сергія Бондарчука біля Палацу Свободи, коли вчитель виносив поранених.

"З'являються нові й нові свідки тих трагічних подій 20 лютого 2014 року в Києві. Всі, хто бачив Сергія в останні години і хвилини його життя, в один голос заявляють: "Ваш чоловік - Герой".

Лікарі, які надавали чоловікові першу медичну допомогу в Жовтневому палаці, говорять, що він був важко поранений. Йому заборонили рухатися, дали знеболювальне, а він намагався встати та повернутися на передову, наполягав: "Я не можу лежати. Мені потрібно на передову. Я повинен винести поранених хлопців".

Смертельно поранений, закривавлений, він думав про поранених побратимів, рвався на передову", - говорить дружина Сергія Тетяна.

Сергій Бондарчук у рідній гімнації
Сергій Бондарчук у рідній гімнації

Наступного дня в старшокласників фізика - перші уроки. Ніхто не прогуляв. Учні прийшли до класу улюбленого вчителя Сергія Бондарчука і два уроки сиділи мовчки. Були зосередженими, спокійними і дуже сумними.

Син Героя Володимир каже, що батько був не просто вчителем фізики, а вчителем усього на світі. І дійсно, учні любили слухати не лише його лекції, а й розповіді про Майдан, про українську історію.

Родина Бондарчуків за агітацією
Родина Бондарчуків за агітацією

Тетяна Бондарчук, кохана Сергієва дружина, теж була вчителькою. Як і Сергій - у "Свободі".

"Ми прожили так, як молодята в медовий місяць. Я чекаю його, я не можу змиритися з тим, що беззбройну людину, без каски і бронижилета, яка ніколи не тримала в своїх руках зброї, яка тримала лише ручку і перевіряла дитячі зошити, може вбити снайпер. Мій чоловік виносив поранених. Я впевнена, що це його вибір. Якби він знав, що буде вбитий, він все одно би допомагав людям.

Він був прекрасною і чудовою людиною, був цілим світом, не тільки чоловіком, але і другом, побратимом. Ми з ним разом із молодих років виношували ідею націоналізму. Мій чоловік з 2009-го став керівником міської організації ВО "Свобода". Всі ці роки я була поруч із ним. Допомагала як тільки могла", - згадує дружина героя. Єдиний раз, коли Сергій відмовився брати любу Танюшку на Майдан, - напередодні кривавих днів.

Сергій Бондарчук давно боровся за встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Старокостянтинові. На диво, у цьому західноукраїнському місті ніколи не було належно вшановано Батька нації. Після загибелі свободівця міська рада та жителі міста взялися до розв'язання цієї проблеми. Мешканці збирають кошти, місцевий б'юджет теж бере участь у процесі.

Наступного дня після загибелі Сергія Бондарчука Старокостянтинів позбувся боввана Лєніну. Усією громадою взялися за демонтаж одразу після ухвалення рішення міськради.