ВО "Свобода"

ENG

Володимир Степанок
Володимир Степанок

1968 року народження. Майор ЗСУ, заступник командира 42-го мотопіхотного батальйону 57-ї мотопіхотної бригади. Член Кіровограської міської організації ВО "Свобода". Загинув 26 січня 2015 року поблизу міста Дебальцеве Донецької области під час відбиття атаки російських військ на місто.

Армійське життя
Армійське життя

Володимир Степанок народився 27 січня 1968 в с. Майське Джанкойського району Криму в родині хліборобів. З дитинства снив кар'єрою військового, і тому після закінчення школи, не маючи жодних зв'язків і покровителів, вступив до Новосибірського вищого військово-політичного загальновійськового училища. Вдосконалював себе не лише фізично, але й інтелектуально: мав безмежну любов до книг та завжди цікавився життям суспільства.

За світоглядну позицію та послідовну в усьому поведінку отримав від інших курсантів прізвисько "Апостол", яке закріпилося за ним на все життя. Служив Володимир у Туркестанському військовому окрузі, а після здобуття Україною незалежності - у Феодосії.

Весільне фото
Весільне фото

5 червня 1993 року одружився на чарівній дівчині Олені, а вже наступного року у подружжя народилася донька Юлія. Тривалий час сім'я перебувала в Криму, за місцем проходження служби Володимира.

"Володимир дуже любив подорожувати. Хтось колекціонує мінерали, хтось - монети, а він з кожної своєї поїздки привозив книги. Як сім'я військових, ми тривалий час жили в різних місцях, на зйомних квартирах. Так от, часто нам доводилося їсти і спати на книгах в буквальному сенсі. Де б не жили, нас завжди оточували книги", - пригадує дружина Володимира Степанка Олена Валентинівна.

І от у 1998 році Володимир закінчує Київський військовий гуманітарний інститут, звідки його направляють до Кіровограду на посаду старшого офіцера відділення військкомісаріату з виховної роботи. Того ж року він отримав звання майора ЗСУ. На новому місці Володимир разом із родиною проявляли себе як активні свідомі громадяни. Разом брали участь у різноманітних патріотичних заходах, ніколи не були байдужим до проблем розбудови Української держави. Влітку 2012 року Володимир долучився до лав Всеукраїнського об'єднання "Свобода".

Володимир Степанок на марші УПА
Володимир Степанок на марші УПА

Побратими-свободівці згадують, як він прийшов до їх осередку. Кажуть, що націоналізм Володимир відчув кожною клітиною, пропустив через серце. Його не треба було агітувати - жага до знань і природна здатність аналізувати зробили своє. Однопартійці не приховують, що були дуже раді появі в своїх лавах такої непересічної особистості.

"Чи то Бог, чи матінка-природа обдарувала Володимира Степанка такою кількістю прекрасних рис, яких вистачило б на десяток людей. Але це все було поєднане в ньому одному. Це був воїн-професіонал. Це не про таких кажуть: сім разів відміряй, а раз відріж. Правду різав Володимир відразу, хай комусь і незручну. Коли окреслював для себе мету - не визнавав жодних її коригувань: просто йшов уперед. Але це була ще й дуже добра людина. Ми всі гуртувалися навколо нього. Він міг мотивувати тоді, коли ні на що не ставало сили.

Правду кажуть - велике бачиться на відстані. Лише через рік після смерті Володимира ми починаємо розуміти, яке щастя нам подарувала доля, коли у життя кожного з нас увійшов Володимир Степанок", - ділиться відчуттями його побратим із Кіровоградського осередку націоналістів, вояк "Легіону Свободи" Леонід Багно.

Біля Палацу Свободи
Біля Палацу Свободи

Узимку 2014 року Володимир став активним учасником революційних подій на Майдані в Києві. А коли в Україну хлинули окупаційні та диверсійні російські збройні групи, кадровий військовий і націоналіст долучився до захисту кордонів держави, ставши заступником командира 42-го батальйону територіальної оборони 57-ї моторизованої бригади.

26 січня 2015 року під час активних бойових дій на Донеччині під Дебальцевим Володимир загинув внаслідок потрапляння протитанкового снаряду в його БТР. Разом із Володимиром загинув водій. З того дня і до сьогодні ім'я героя на устах кожного з тих, хто бодай раз спілкувався з ним.

Поховано Володимира Степанка у Кіровограді.

Розширену інформацію про Героя можна прочитати у статті "Той, хто з дитинства мріяв бути воїном. Пам'яті Володимира Степанка" kirovohrad.svoboda.org.ua